Опис досвіду з проблеми «Системно-функціональний підхід на уроках історії як засіб формування історичного мислення та розвитку творчості учнів». Творчості можна й потрібно учити ( Г. Альтшуллер) Як показує практика, діти із задоволенням роблять те, що у них гарно виходить, в чому вони успішні. Постало питання, як зацікавити учнів не тільки змістом історичного матеріалу, а й способом його опрацювання, відучити від «зубріння», привити бажання і виробити уміння думати, привчити ставити запитання і не боятися помилятися, щосекунди нагадуючи, що помилки – засіб нашого творчого зростання. Здатність дитини до саморозвитку, її творчу активність, як головну умову успішності в подальшому житті, можна сформувати застосовуючи розвивальне навчання з використанням елементів ТРВЗ та ейдетики на уроках історії. ТРВЗ – педагогіка – частина педагогіки, яка розробляє практичні шляхи і способи підвищення ефективності освітніх технологій, способи розвитку і саморозвитку особистості в освітньому процесі. Як науковий і педагогічний напрямок, ТРВЗ – педагогіка сформувалася в нашій країні в кінці 80-х років. Вона ґрунтується на теорії розв’язування винахідницьких задач (ТРВЗ), російської ( а ще точніше радянської) школи Г. С. Альтшуллера та є закономірним продовженням розвивального навчання. ТРВЗ-педагогіка реалізується: • у формі системно-функціонального аналізу (СФА); • у формі генетичного аналізу (ГА); • у формі алгоритму розв´язання проблемних ситуацій (АРПС). Світ настільки складний і великий, що опанувати його цілком і відразу неможливо. Але можна розпочати його вивчення частинами, називаючи це аналізом. СФА – це підхід, при якому предмет, об’єкт, явище визначаються як система, проводиться аналіз і виявляються взаємозв’язки між системою, надсистемою, підсистемою, функцією, властивостями, ознаками. При цьому: система (с.) – це сукупність елементів, при об’єднанні яких створюється нова якість, визначена для виконання певної функції; надсистема (н/с ) – це утворення, куди входить система як складова частина; підсистема ( п/с ) – це елементи, з яких складається система (об’єкт); основна функція (о/ф) – це найважливіша дія, для виконання якої створено дану систему; додаткова функція (д/ф) – це інші дії, для виконання яких створено систему; протиріччя системи (→ ← ) – система ( частина системи) повинна володіти властивістю «А», щоб виконувати потрібну функцію, і властивістю «не А», щоб відповідати існуючим обмеженням і вимогам. Суть протиріччя в задачі: не висікати ім´я правителя, оскільки це несправедливо, і висікати, оскільки лише це врятує від покарання. Майстер розвів рішення в часі (див. задачу про будівничого Олександрійського маяка). схожість і відмінність системи (≠ = ) - аналіз властивостей системи в порівнянні з іншими системами, тут можна також відшукувати негативне в позитивному та позитивне в негативному  наше ставлення до системи (♥ )
 можливість удосконалення системи
місцезнаходження інформації про систему ۩ характерні властивості системи (або асоціації, що їх викликає система) { Іншими словами можна сказати, що будь-яка система досліджується як така, що: · створена для чогось; · є частиною чогось; · складається з чогось; · чимось була в минулому; · чимось буде в майбутньому. Такий підхід має широке поле застосування, в тому числі його можна з успіхом використовувати при викладанні шкільного курсу історії. Виявляючи причинно-наслідкові зв’язки і приховані залежності як в середині системи, між її окремими елементами, так і у відношеннях із іншими системами, СФА виступає в якості інструмента для аналізу ситуацій, подій, явищ, а також дає можливість організувати, систематизувати інформацію, встановити зв’язки і сформулювати висновки. Виконання аналізу за визначеними правилами дозволяє сформувати узагальнені навики мисленнєвої діяльності, які можна застосувати під час аналізу будь-яких ситуацій і об’єктів і таким чином надати знанням практичного характеру. Використання СФП у вивченні програмових тем проходить три обов’язкові етапи: І. Інформаційно-аналітичний етап. На цьому етапі передбачається самостійний вихід дітей на нові знання, систематизація матеріалу і глибокий аналіз взаємозв’язків всередині системи. Розглянемо роботу на цьому етапі на прикладі вивчення теми « Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави». Система – Національно- визвольна війна українського народу 1648-1657 рр. Визначаються основна функція - визволити українську націю з-під влади Речі Посполитої, додаткові функції – звільнити від соціального гніту, звільнити від релігійного гніту, розширити права реєстрових козаків. Вивчаються складові системи: бойові дії; політичні події; союзники ; Хмельницький і його соратники; створення держави. Надсистема, до складу якої входить досліджувана система, – визвольна боротьба українського народу проти Речі Посполитої. Минуле системи –козацько-селянські повстання 20-30-х рр., майбутнє – доба «Руїни» 60-80-х рр. Виявляються протиріччя системи: основною рушійною силою війни було селянство, але українсько-польські договори не враховували його інтереси; військові події 1648 р. були успішними для Б. Хмельницького, але він уклав перемир´я під Замостям. Саме на цьому етапі учні визначаються в поняттях і виводять авторські визначення термінів. В процесі роботи визначаються характерні особливості системи . ІІ. Порівняльно-аналітичний етап. Цей етап роботи передбачає вихід за рамки однієї системи і порівняння кількох різних систем за спільністю та відмінністю структурних підрозділів. Наприклад. Системи «Національно- визвольна війна українського народу 1648-1657 рр.» і «Польсько-козацький конфлікт 1625 р.» належать до однієї н/с «визвольна боротьба українського народу проти Речі Посполитої», але вони мають відмінність за о/ф . У першої мета визволити українську націю з-під влади Речі Посполитої, у другої – розширити козацький реєстр. Схожою є о/ф Англійської революції і д/ф Національно- визвольна війни українського народу 1648-1657 рр. - ліквідація феодальних повинностей селян. Схожими є ці системи і за характерними властивостями – сильне релігійне забарвлення. Відмінними є методи, використані кошовими Запорізької Січі: П. Конашевич –Сагайдачний дотримувався тези «через компроміси до вольностей», а Б. Хмельницький вступив у збройну боротьбу проти шляхетського свавілля. ІІІ. Творчий (дослідницький) етап. Передбачає експериментування учнів із системою та вихід на творчий рівень діяльності. Вони можуть, змінюючи ознаки, функцію, підсистеми, прослідкувати зміни, що відбуваються в самій системі, розв’язувати проблемні ситуації та протиріччя системи. На цьому етапі діти можуть висувати гіпотези стосовно минулого і майбутнього системи, створювати власні системи за зразком. Наприклад. Чи розпочав би боротьбу Б. Хмельницький, якби підстароста Д. Чаплінський не відібрав би у нього Суботів? Якби Б. Хмельницький прожив ще десяток років , то який результат мала б Національно- визвольна війна? Чим викликані зміни в зовнішній політиці Б Хмельницького в 1656 р.? Здійсни СФА системи «зовнішня політика Війська Запорізького». Для розвитку творчої уяви можна використати прийоми «навпаки», «додати-забрати», «збільшення-зменшення», «зміна властивостей». Що було б, якби в битві під Берестечком Богдан Хмельницький повністю розгромив польську армію? Що б було якби Зборівський мир містив положення про ліквідацію Брестської унії? Генетичний аналіз вимагає виявлення змін, яких зазнають системи в процесі їх історичного розвитку, причинно-наслідкових зв´язків, передбачення наслідків. Наприклад, вивчаючи питання про остаточне закріпачення селян на українських землях, що перебували в складі Російської імперії (1783), згадуємо, що започаткував процес на українських землях в 1447 р. привілей Казимира ІV, посилила закріпачення «Устава на волоки» 1557, завершив у Речі Посполитій ІІІ Литовський статут. Значно ослабила феодально-кріпосницьку систему Національно- визвольна війна українського народу під проводом Хмельницького, але вже І. Мазепа видав універсал про 2-х денну панщину. На вимогу старшини К. Розумовський 1760 р. видав універсал, який заборонив селянам переселятися на нові місця без письмового дозволу землевласника. Акцентувавши увагу учнів на низькій ефективності праці кріпака, можна спрогнозувати його відміну. Особливість ТРВЗ-педагогіки полягає в тому, що вона пропонує алгоритмічні методи формування усвідомленого, керованого, цілеспрямованого і ефективного процесу мисленнєвої діяльності. Обов’язковою передумовою розвитку обдарувань школярів як на уроці, так і в позаурочний час виступає проблемність викладання. Методичні прийоми створення проблемних ситуацій: • Аргументований вибір однієї з точок зору. Наприклад, Ризький мир – це оптимальне рішення чи фатальна помилка С. Петлюри? Другий універсал – привід до збройного виступу самостійників чи його причина? • Розгляд події (явища) з різних точок зору. Наприклад, дивізія "СС Галичина” була розбита під Бродами, оціни цю подію з точки зору бійця дивізії, керівництва німецьких збройних сил, керівництва ЧА. Лідер українських більшовиків Е. Квірінг пропонував утворити в Україні компартію, яка стала б обласною організацією РКП, а М. Скрипник наполягав на заснуванні самостійної компартії більшовиків України. Чим пояснити такі розходження? • Виявлення протиріччя та пошук способу розв’язання. Наприклад, М. Хрущов був ініціатором проведення десталінізації, то чому ж вона була неповною і незавершеною? С. Петлюра був палким прихильником Акту злуки (22.01.1919), то чому ж у квітні 1920 року він підписує Варшавську угоду, яка по суті перекреслила Акт злуки? • Оцінка історичних фактів на основі узагальнення та порівняння. Наприклад. Чому саме більшовики перемогли у боротьбі за Україну в др. пол. 1919 року? Чому наслідки індустріалізації вважають неповними та непослідовними? Спонукаючи учнів до творчості, залишаю "нерозв’язані питання”, відповідь на які учні повинні одержати самостійно з різних джерел: літературних, експериментальних, шляхом консультацій, методом проб і помилок, розмірковування, осяяння, тощо. Задача. На будівництві однієї з найкрасивіших в Європі архітектурної пам'ятки ХІІ-ХІІІ ст., Собору Паризької Богоматері, гостро відчувалась нестача робочих рук. Майстри наполегливо шукали вирішення цієї проблеми і знайшли. Яке? Відповідь. Ситуація різко змінилась, від бажаючих надати допомогу не було відбою після поширення зацікавленими особами чутки про те, що всім учасникам будівництва собору простяться гріхи і буде забезпечено спасіння на небесах. Задача. Грецький посол Ісменій прибув до палацу перського царя Артаксеркса І. Послу шепнули: «Поклонись повелителю всіх персів до землі – інакше не помітить він тебе». Однак не в звичаях гордих греків кланятися чужим царям. Ситуація : кланятися не хочеться і не поклонитися не можна ( переговори не відбудуться). Яке рішення знайшов Ісменій? Відповідь. Наближаючись до трону, Ісменій ніби ненароком, впустив перстень. Природно, він зупинився, нагнувся і підняв його… Задача. Александрійський маяк на єгипетському березі Середземного моря - одне із семи чудес світу стародавнього світу. Історики до цих пір сперечаються, яка була його висота – 56, 100 чи 550 метрів? Але кожному зрозуміло:такий маяк, побудований без машин, - пам´ятник людині та її мрії. Коли будівництво маяка завершувалося, імператор викликав головного будівничого. «Ти висічеш на маяку моє ім´я», - повелів він. Що робити майстру, який вклав у будівництво роки свого життя, всі свої знання? Не виконати примху імператора і пальцем не торкнутися до маяка? Не можна. Стратять. Увіковічнити його ім´я у віках? Несправедливо. Майстер подумав і… Відповідь. Висік своє ім´я на камені маяка і покрив його шаром вапна. А вже по ньому написав ім´я імператора. Він знав: вапно осиплеться років через 20, ну через 30 років. Ну що таке навіть 30 років в порівнянні з чудом світу? Пізнавальний інтерес – один із компонентів навчальної мотивації, а вона в свою чергу, в моєму розумінні забезпечується за рахунок діяльнісного підходу, активних та інтерактивних форм навчання, організації навчального процесу через систему навчальних завдань, реалізацію принципів розвивального навчання. ТРВЗ-педагогіка дає можливість ефективно поєднувати різноманітні форми і методи навчання. Такі прийоми, як «Прес-конференція», ялинка асоціацій, «Виконай роль», «Опитування ланцюжком», «Економне опитування», «Вулик», «Сніжка», дидактичні ігри «Точка зору», «Так-ні», «Впізнай, хто я» сприяють міцності знань учнів, навчають їх думати, вміти в новій ситуації самостійно побачити проблему, розглянути її системно, висунути власні гіпотези, обгрунтувати їх і запропонувати ефективне рішення. «Пам'ять є комора розуму», - писав Джон Локк. Процес навчання вимагає від учнів вміння обробляти та зберігати велику кількість інформації, в тому числі текстової та хронологічної. Ейдетика –це технологія розвитку образної пам´яті. Вона вивільняє сили розуму для думки. На своїх уроках найчастіше використовую метод гачків, метод опорно-буквенних піктограм, метод листівок. Останній найкраще підходить для вивчення історичних дат. Оскільки в нашій гімназії проводиться навчальний експеримент, то учні мають навики перетворення цифр в образи. Завдання в тому, щоб уявно розмістити цифри на картинці. Зазвичай картинками служать кольорові обкладинки зошитів. Внаслідок використання технології проблемного навчання, ТРВЗ учні можуть: l самостійно отримувати необхідні знання, чітко усвідомлювати, де і яким чином знання можуть бути використані у практичній діяльності; l творчо і критично мислити, аналізувати проблеми і шукати шляхи раціонального розв’язання проблем; l гнучко адаптуватися до життєвих ситуацій. Було б недалекоглядно проголошувати, що ТРВЗ – панацея від усіх навчальних проблем. Це наукова технологія творчості, спрямована на свідоме управління підсвідомими процесами. І як всяка наука вона поєднує наукові підходи і певне мистецтво. І те, і інше вимагає зусиль і часу на їх освоєння. Ефективне використання ТРВЗ-технології можливе після серйозної підготовки. Проте її можна успішно опанувати, тому що це цікаво, захоплююче і результативно. Моєму професійному зростанню сприяє участь упроведенні науково-педагогічного експерименту регіонального рівня , який відбувається у Златопільській гімназії м.Новомиргорода з проблеми «Розвиток творчості гімназистів шляхом впровадження у навчально-виховний процес інноваційних технологій. Описаний досвід забезпечує достатньо високий рівень знань учнів , які мають сформовані інтелектуальні навики та підтверджують свої знання результатами участі в олімпіадах, змаганнях, конкурсах різного рівня. Елементи особистісно орієнтованого розвивального підходу, ТРВЗ використовую у позакласній виховній роботі з предмета. У Златопільській гімназії діє історично-краєзнавчий клуб „Пошук”. Напрямки роботи членів клубу різноманітні. Пошуківці досліджують історію Златопільської гімназії, розвиток освіти та національно-визвольного руху в нашому краї, досліджують життєвий та творчий шлях видатних земляків, історію краю періоду Великої Вітчизняної війни. Дослідницька діяльність проходить в кілька етапів: формулювання проблеми, збір відомостей з даної проблеми, висування вихідних припущень, подальша перевірка припущень. Крім практичного спрямування члени клубу знайомляться з формами та методами історично-пошукової роботи. Місцевий матеріал „оживляє історію”, робить її особистісно значимою, дає можливість здійснити відкриття, наближає учнів до наукової діяльності, виховує інтерес до вивчення і збереження історичного середовища, має значний виховний вплив на формування особистісних якостей учня. Діяльність історично-краєзнавчого клубу „Пошук” відзначена грамотами та дипломами районного і обласного рівня, так: · Член історико-краєзнавчого клубу «Пошук» Мачуський С. (10 кл.) став переможцем обласного історико-географічного конкурсу «Моя Кіровоградщина – перлина скіфського степу», присвяченого 70-річчю Кіровоградської області. Тези його науково-дослідницької роботи «Златопільська перлина» увійшли до збірника «Моя Кіровоградщина – перлина скіфського степу». (Березень, 2009.). · Член історико-краєзнавчого клубу «Пошук» Зарудня А. (10 кл.) стала переможцем ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Ідея Соборності України» (Січень, 2009.). · Член історико-краєзнавчого клубу «Пошук» Лавриченко О. (10 кл.) стала переможцем ІІ (районного) етапу Всеукраїнської історико-краєзнавчої експедиції «Історія міст і сіл» (Березень, 2011 р.). · Член історико-краєзнавчого клубу «Пошук» Лепеха М. (11 кл.) підготувала роботу та направила її на розгляд журі Всеукраїнського конкурсу мультимедійних проектів «Врятувати від забуття». Мультимедійний проект «Якою є правда про народ-переможець». (Листопад, 2011 р.). Як показує практика, головна привабливість методології ТРВЗ в тому, що вона розвиває і підсилює інтерес учнів до процесу навчання, а також створює умови для успішної соціалізації молодих членів суспільства.
| 
vlbirzul@mail.ru
